Четвер, 30 Червня, 2022

Перепоховання бійця Червоної армії

Залишки бійця Червоної армії Івана Рубана повернули до рідного села на Сумщині. Чоловік пішов воювати у 1941 році і до цього часу вважався зниклим безвісти. Його історію дізнався та розкаже журналіст нашого сайту sumy-yes.

На Сумщині перепоховали залишки воїна Червоної армії

Дорога додому, довжиною у життя. У село Печенюги на Сумщині нарешті повернувся боєць Червоної армії Іван Рубан. На Велику Вітчизняну війну чоловік пішов на самому початку, у 1941 році. Вдома залишив дружину з маленькими дітьми. Про те, що батько того ж року загинув в боя, ніхто навіть і не здогадувався. Аж донині він вважався зниклим безвісті. Родина все життя жила надією, та зустрітися судилося не з усіма. Його кохана дружина до цього дня так і не дожила.  Дожила донька, яка тепер хоч і старенька, але все одно радощів не стримує. Анна Рубан – дочка загиблого бійця Червоної армії Івана Рубана, розповідає:

«Як він пішов на війну, так ми про нього більше і не знали нічого абсолютно. Приходили нам лише після війни листи, що він безвісти пропав. Спочатку один лист, а потім другий».

Інформація про загиблого бійця Івана Рубана збереглася у медальйоні в ідеальному стані

D:\рабочий стол\МістоОнлайн\2021\izobrazhenie_viber_2020-04-28_12-33-38.jpg

Упізнати солдата вдалося завдяки іменному медальйону, який мали при собі всі бійці Червоної армії. Зроблений він з пластмаси, аби не іржавів. Самі солдати такі медальйони дуже не любили. Навіть існувало повір’я: хто його заповнить, той невдовзі помре. Заповнений каліграфічним почерком медальйон Івана Рубана зберігся в ідеальному стані, розповідають його діти. Григорій Рубан – син загиблого бійця Червоної армії Івана Рубана, говорить:

«Цей медальйон особисто він заповнив перед смертю, коли в армію забирали його. Тут написаний телефон, адреса, діти,  звідто, хто і що. Вся інформація про нього».

Іван Рубан загинув у битві під Могилевом

Про самого Івана Рубана відомо не так багато. На війну пішов у двадцять п’ять років добровольцем. Став розвідником.  Воював, захищаючи від ворога рідну Сумщину. Потім був убитий в бою. Залишки солдата знайшли у 2020 році на трасі під Могилевом зв’язківці, прокладаючи лінію дротів. Василь Журахов – керівник загону ГО «Союз пошукових загонів України» , говорить:

«Це якраз була оборона Дніпровського рубежа. Німці наступали зі сторони Могилева на Гоміль і потім уже на Чернігів. Тому наш солдат є захисником рідної землі, можна так сказати».

Село Печенюги  пізніше спалили німці майже з усіма його мешканцями. Але тепер, вісімдесят років потому воїн визволитель таки повернувся на рідну землю.

Також керівник пошукового загону розповів, що до нього звернулися пошуковці Білорусі з проханням знайти родичів солдата, якого нещодавно за медальйоном виявили у Гомельській області. Ним виявився Івницький Василь Карпович 1910 року народження, уродженець Роменського район Сумської області. Був призваний Смілівським РВК і служив у 232-ій стрілковій дивізії. Через сільську раду шукатимуть його рідних, щоб встановити контакт, але передання останків буде можливим лише після закінчення білоруської Вахти пам’яті.