Діяльність Олександра Грекова припала на роки становлення України після жовтневого перевороту. Він один із тих, хто незважаючи ні на що, виборював свободу та цілісність нашої держави. Більше на sumy-yes.com.ua.
Коротка біографія
Олександр Петрович Греків народився у 1857 році в с. Сопич, що нині знаходиться у Глухівському районі на Сумщині. Родина належала до дворян. Початкову освіту хлопець отримав у батьківському домі, де минуло його дитинство на рані юні роки. Домашня освіта виявилася настільки ґрунтовною, що дозволила юнаку у 18 років поступити на навчання до чоловічої гімназії у Глухові.
По закінченні гімназії Олександр до 1897 року вивчав закони у Московському університеті (юридичний факультет). Через два роки після університету він продовжив навчання в Олексіївському військовому училищі
Військова кар’єра Олександра Греківа розпочалася у 1905 році – тоді після того, як він закінчив Військову академію генерального штабу його призначено командиром роти. У 1907 році О. Греків стає старшим штабним ад’ютантом 3-ї гендерної дивізії у Москві. Через рік його переводять у Петербург на посаду помічника старшого ад’ютанта. У 1912 році Олександр Греків захистив дисертацію, де розглядалися питання історії військових мистецтв.
У роки Першої Світової війни О. П. Греків був генерал-майором. За визначні заслуги на полі бою під Вільно він відзначений Орденом Святого Георгія IV ступеня.
У листопаді 1917 року Олександр Греків за пропозицією М. Грушевського прийшов у військо Української Народної Республіки. Як писав О. Греків у спогадах, він безмежно пишався тим, що опинився на чолі народного війська, що бореться за суверенні права народу України.
Після того, як у 1918 році була проголошена Українська Держава, О. Греків увійшов до українського військового товариства «Батьківщина», що зайняло опозиційну позицію до політики Скоропадського. У цей час Олександр Петрович став Міністром військових справ Української Народної Республіки та Наказним отаманом армії УНР.
Чортківський наступ
У червні 1919 року генералу Олександру Грекову було запропоновано прийняти командування Українською Галицькою Армією. Історики відмічають, що в той час частини УГА не мали належного забезпечення: не вистачало озброєння, снарядів, пального та харчів. Але не зважаючи на таке катастрофічне положення, армія під командуванням Олександра Грекова здійснила велику наступальну операцію, що відома як Чортківська офензива. Тоді війська Української Галицької Армії зробили прорив до самого Львова. Вдало проведені наступальна операція зміцнила патріотичний дух бійців. Майже за три тижні була відвойована значна територія УНР.
Генерал Олександр Греків очолював Українську Галицьку Армію всього три тижні, але за цей термін значно зміцнив її. Армія стала потужним бойовим механізмом, що здатний вести складні та рішучі бойові операції. Бойові командири та солдати армії були ладні йти за своїм ватажком всюди й виконувати будь-які його рішення. У спогадах солдатів та старшин УГА про той відчайдушний час йдеться, що генерал Греків здавався вояком з гострим зором, швидкою орієнтацією та блискавичним розумом, в діях якого відчувалася непохитна воля.
Чортківський наступ був придушений. Українська Галицька Армія не витримала опору війська Пілсудського, яке підтримувалося Атлантою. Польське військо мало значну кількісну перевагу і мало більше зброї.
Олександр Греків припинив військову службу у 1919 році.
У 1920 році О. Греків виїхав у Відень, де жив тривалий час. В часи Другої світової війни допомагав українським націоналістам.
Восени 1948 році радянська контррозвідка викрала Олександра Петровича і доставила до Києва. О. П. Грекова звинуватили в антирадянщині, арештували як «українського націоналіста» та відправили до Озерського табору на чверть століття.
Після звільнення за амністією у 1956 році Олександр Петрович Греків зумів повернутися до Австрії, у Відень. Не стало легендарного генерала 2 грудня 1959 року.