Невеличке містечко Глухів справедливо можна назвати символом нескореності та неприступності. Місто розташоване за декілька кілометрів від кордону і тому завжди першим зустрічає ворожі навали. Зокрема, у середині XVII століття Глухів опинився в центрі запеклих боїв часів Української національної революції. Потрібно сказати, що ці події не висвітлювалися у шкільних підручниках історії радянських часів, адже мова йшла про непокору українських козаків московській владі. Більше на sumy-yes.com.ua.
Суперечки серед козаків
У XVII столітті козацькі війська, що розташовувалися у Глухові, входили до Борознянського і потім до Ніжинського полків. Глухівські козаки брали участь у багатьох битвах з військом Речі Посполитої. Вуличні бої у місті відбувалися лише у 1648 році, тоді міщани Глухова прогнали з міста шляхту.
Після смерті Б. Хмельницького серед козаків Лівобережної України розпочалися чималі суперечки. Невдоволені загалом були на Січі та на Полтавщині. Невдовзі полтавський полковник Мартин Пушкар з козаками розпочали повстання. І, схоже, влада Москви розгубилася у цій ситуації: імператор Олексій Михайлович пообіцяв підтримку гетьману Івану Виговському та водночас не бажала сваритися із полковником Пушкарем.
На весні 1658 року загони Пушкаря, які очолював сотник полтавського полку Зеленський, зробили спробу захопити Глухів. Для операції було зібрано 1,5 тисячі осіб (загалом це були робітники). «Пушкарівці» підійшли до мурів Глухова. Потім вояки полковника зухвало повідомили про те, що володіють «царським наказом», згідно з яким вони можуть пограбувати місто.
Захисникам Глухова це не сподобалося, розпочався бій. Тоді глухівські козаки знищили 170 «пушкарівців». Ватажок загону та його прибічники були захоплені в полон і розстріляні. Решта загону розбіглася.
Боротьба з московитами
На кінець літа 1658 року суперечки між гетьманом Виговським та московською владою стали війною. На лінії зіткнення одразу опинився Глухів. На територію Полтавщини у жовтні зайшло військо на чолі з Григорієм Ромодановським. З Севська формував загони князь Федір Куракін.
У грудні в табір імперського війська приїхали глухівські козаки Семен Чорний та Олексій Заруцький. Вони сповістили про те, що місто готове здатися московитам. У відповідь князь Куракін направив до Глухова делегацію зі стрільців та драгунів, яку очолювали полковник Авраам Лопухін та майор Анікей Золотілов. Цей загін «кращих людей» мав на меті прийняти присягу глухівців на вірність московському імператору.
Але Глухів влаштував делегації зовсім іншу «зустріч». Знову відбувся бій. Майже всіх імперських вояк захопили в полон та знищили. Ватажки Лопухін та Золотілов були відправлені у гетьману Виговському, як подарунок.
Ці події не на жарт розлютили князя Куракіна – у відповідь він влаштував облогу Глухова. Тоді у війську князя налічувалося близько 6,5 тисячі осіб. У Глухові було не більше тисячі козаків, але місто вистояло. Завзятий опір українського козацтва змусив Куракіна зняти облогу. Залишивши Глухів, московити пішли грабувати навколишні села. Водночас у Лохвиці армію Романовського тримали в облозі козаки гетьмана Виговського.
На початку 1659 року гетьман Виговський направив до імператора листа, де пояснив, чому саме Україна виходить з-під підданства Москви. Гетьман просив царя сприйняти це повідомлення без гніву і не намагатися щось змінити силою.
Але прагнення імператора підкорити козаків було сильнішим і тому у квітні 1659 року до Гетьманщини прийшла армія князя Трубецького чисельністю 30 тисяч вояків. Московити намагалися взяти Конотоп, але зазнати ганебної поразки. Активну участь в обороні Конотопа брали також і козаки з Глухова.