На початку повномасштабної війни Глухів перший зустрів ворога. Бій з супротивником прийняв підрозділ Володимира Логуша, підполковника та командира 16-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї бригади. Більше на sumy-yes.com.ua.
Початок повномасштабного вторгнення
Підрозділ В. Логуша знаходився приблизно за 9 км від кордону з Росією. А також, повз місто Глухів йде стратегічна траса до столиці України. Саме на цій дорозі воїни 16-го батальйону зупиняли противника. Перший бій, як згадує підполковник в одному інтерв’ю, розпочався приблизно після четвертої години ранку 24 лютого 2022 року.
На той час всі військові батальйону вже отримували зброю. Всі свої дії Володимир Логуш узгоджував з полковником Кащенком, який командував бригадою.
Відразу після четвертої години ночі пролунав дзвінок начальника прикордонного відділу Івана. Він повідомив, що на Суми через пункт пропуску в Тьоткіно вже пішла перша партія градів. Під час наступного повідомлення Іван повідомив, що прикордонників взяли у полон.
Під час наступу противник просувався на БТРах невеликими групами по дві-три машини. БТРи їхали впритул за фурами таким чином, що їх важко було помітити. Скоріше за все, так пересувалися підрозділи сил спеціальних операцій, оснащені високомобільною технікою та озброєнням. Як розповідає підполковник Логуш, він не бачив машин за фурами й тому не міг зорієнтуватися, скільки техніки їде. Машини йшли декількома колонами.
Згідно з наказом командування, українські військові виїхали у бік Бачівська та пересувалася на БМП. Було ще темно, і вони розминулися з першими колонами ворога. Але піхотинці розуміли, що вони їдуть на бій. Для росіян зустріч з українськими військовими була також неочікуваною, вони розраховували пройти непоміченими та вдарити із засідки. Перший бій відбувся на ходу, на той момент українські воїни з супротивником були вже за декілька метрів один від одного. Логуш віддав команду на застосування будь-якого виду озброєння, але на той час воно не було ефективним.
Росіяни застосовували гармати, що прошивали техніку, якою був озброєний 16 батальйон, буквально наскрізь. Сили були не рівними, але українські воїни змогли знищити половину колони, що йшла у напрямку Сум. Трасу утримували протягом трьох годин. На жаль, за цей час техніка українських військових була повністю знищена ворогом, але обійшлося без втрат особового складу.
Оскільки між командуванням не було зв’язку, неможливо було узгодити дії. Потім командир механізованої роти повідомив, що пропустив колону ворога. Росіяни вже йшли у напрямку Кролевця та Батурина. Але в цьому напрямку українські військові замінували мости та підготували їх до підриву.
Основні завдання оборони та зустріч з ворогом
Основним завданням для підполковника Володимира Логуша була організація оборони міста Глухова, щоб ворог не зміг просунутися у напрямку міста. Важливим було також забезпечити оборону мосту Глухів-Шостка та траси Москва-Київ.
Якось по дорозі машина, де були підполковник з командою, зіткнулася з колоною ворога. Почалася стрілянина. Потім росіяни від’їхали метрів на 400, розвернулися, вийшли з машин і влаштували шквальний вогонь у напрямку українських військових. Невідомо, чи бачили вони когось із воїнів ЗСУ. Але, як говорить пан Володимир, щільність вогню просто вражала. Машина з підполковником та командою залетіла в кювет, рух далі був не можливий. В. Логуш постійно був на зв’язку з командиром бригади, надсилав йому аудіоповідомлення. Як розпочалася стрілянина, пан Володимир лише встиг повідомити, що приймає бій. Коли насунулася наступна колона ворога, підполковник з командою стріляли з усього, що мали.
За свої подвиги на початку війни Володимир Логуш відзначений орденом Богдана Хмельницького II ступеня.