Людей, що пам’ятають Другу Світову війну, залишається все менше. Саме тому їх спогади про ті часи стають дедалі ціннішими. Такі люди по-особливому сприймають мир та спокій на своїй землі, заповідаючи їх цінувати. Більше на sumy-yes.com.ua.
Війна в Олексіївці
Олександра Миненко, мешканка Сумської області, народилася і виросла в селі Олексіївка, що належить до Хотинської громади. Початок Другої світової війни вона зустріла п’ятирічною дівчинкою.
Пані Олександра добре пам’ятає, як просто на вулиці йшли бої та розривалися бойові снаряди. В ті часи діти, ховаючись від дорослих, розбирали артилерійські снаряди, що залишилися після відступу радянських військ.
Якось Олександра разом із братом іще малими дітьми опинилися під обстрілом та отримали поранення: брата поранило в коліно, Олександру – в живіт. Після поранення дівчинку відразу повезли у сусіднє село – Юнаківку, де була лікарня. Оскільки лікарня була забита військовими, маленьку Олександру доставили до військового шпиталю, де зробили операцію. Та осколки ще довго нагадували про себе в тілі Олександри Миненко – остаточно їх змогли видалити тільки після війни в Сумах. Про війну також нагадує порожній снаряд, що зберігається у дворі жінки.
Друга світова війна для мешканців Олексіївки почалася у серпні 1941 року. Тоді в небі з’явився німецький літак. Він летів зі сторони Білопілля. Була саме обідня пора, як згадує пані Олександра, селяни гнали корів на пасовище. І саме в юрбу людей були скинуті бомби. Багато людей того дня загинуло.
Втрати Сумської області у Другій Світовій
Як уточнює історик Вадим Нестеренко, влітку 1941 року німецькі війська оточували сили Червоної Армії, що були зосереджені навколо Києва. Саме через територію Сумської області відбувався наступ німецької танкової ударної армії Хайнца Гудеріана. Німці збиралися завдати удару з півночі на південь, тому йшли через Шостку, Конотоп і Ромни. Назустріч цій армії від Кременчука йшла інша. Армії з’єдналися 15 серпня 1941 року і здійснили наступ. Тоді в районі міста Шостки точилися жорстокі бої, частини Червоної Армії зазнали великих втрат, але зупинити наступ німецьких армій не змогли.
Враховуючи великі людські втрати, які мали місце під час відступу частин Червоної Армії та у Київському котлі, у 1941 році відбулася велика мобілізація місцевого населення. За деякими даними було мобілізовано до 260 тисяч осіб. Документи щодо мобілізації того часу після Другої Світової війни були засекречені й зберігаються у місті Подільськ, в Центральному архіві Міністерства оборони Російської Федерації.
Як зазначає історик Олег Корнієнко, на фронтах Другої Світової загинуло 156 тисяч жителів Сумщини. За офіційними даними, втрати партизан та підпільників склали 5400 осіб. Кількість мирних мешканців, що загинули під час війни, приблизно дорівнює 15400 осіб. Але історики зауважують, що це число точно не встановлене. Згідно з науковими джерелами, у тому числі протоколів з розслідування злочинів німецьких загарбників, в Сумській області загинуло 43 тисячі мирних жителів. На думку фахівців, ця кількість є значно більшою.
Загальні втрати Сумської області за словами історика Олега Корнієнка становлять приблизно 190 тисяч людей. Мешканці села Олексіївки, які загинули 2 серпня 1941 року, та невідомі солдати, які визволяли село у 1943 році, поховані на сільському цвинтарі.
Після того, як німці покинули село, в Олексіївці залишилося цілими лише чотири хати. Олександра Миненко згадує, що до кінця війни їхній родині довелося жити у погребі. Переживши та пам’ятаючи жорстокі випробування часів Другої світової, пані Олександра заповідає нащадкам берегти й дбати про свою землю, цінувати її красу.
