Під час Першої світової війни Суми перебували в глибокому тилу, тут не проходила лінія фронту і не точилися запеклі бої. Проте місто зовсім не залишалося осторонь. Війна швидко увійшла у повсякденне життя через мобілізацію, зміни в роботі підприємств, прибуття біженців, допомогу фронту та приймання військовослужбовців, які потребували медичної допомоги.
Уже восени 1914 року Суми почали приймати поранених і хворих військових. У вересні медичну допомогу тут отримували до 1200 військовослужбовців, а коштом міста було облаштовано 115 ліжок. Паралельно містяни збирали кошти, допомагали родинам мобілізованих, біженцям і пораненим, організовували благодійні заходи та культурні вечори.
Про окремі сторінки цієї епохи можна дізнатися і з матеріалів sumy-yes.com.ua. Проте, щоб зрозуміти, як жили Суми під час Першої світової війни, варто подивитися на місто цілісно — від перших місяців мобілізації 1914 року до революційних потрясінь 1917–1918 років.
Суми напередодні Першої світової війни: що змінилося у 1914 році
У 1914 році історія Сум переживала період підйому. Місто було не маленьким слобідським поселенням, а важливим промисловим і торгівельним центром Харківської губернії. Місцеві підприємства активно працювали, розвивалася торгівля, а залізниця забезпечувала надійний зв’язок із великими центрами імперії. Здавалося, що звичний ритм життя триватиме й надалі, але літо 1914 року швидко перекреслило ці оптимістичні прогнози.
Після того як Російська імперія вступила у Першу світову війну, у місті оголосили загальну мобілізацію. Для Сум це означало не просто появу військових ешелонів на залізничному вокзалі. Чоловіки масово залишали робочі місця, фабрики, селянські господарства та родини й вирушали на фронт.
Не менш відчутними для містян стали економічні зміни. Промислові підприємства Сум терміново переорієнтовувалися на військові замовлення, а частина цивільних виробництв через брак сировини скорочувала або взагалі припиняла роботу. Згідно з тогочасними історичними матеріалами, у Сумському повіті до 1916 року ціни на базові харчові продукти зросли в рази:
- жито, просо та гречка подорожчали приблизно удвічі;
- овес — у 2,3 раза;
- м’ясо, сало та вершкове масло — у 3–4 рази.
Таким чином, Велика війна, яка велася за сотні кілометрів від Сумщини, опинилася просто на кухнях сум’ян. На тлі дефіциту красиві газетні гасла про швидку перемогу швидко втратили свою привабливість.
Окрім економічних труднощів, місто зіткнулося з гуманітарними викликами. До Сум почали масово прибувати евакуйовані люди, які тікали від бойових дій із західних губерній. Лише на 1 липня 1916 року в Сумах офіційно налічувалося понад 3000 біженців. Місцевій владі та благодійним організаціям доводилося екстрено розв’язувати питання їхнього розселення, працевлаштування та надання соціальної допомоги.
Так тогочасні Суми поступово перетворювалися на типовий тиловий центр імперії, що воює, — без окопів на околицях, але з відлунням війни практично в кожному дворі.
Мобілізація в Сумах: як призов 1914–1915 років змінив життя містян
Найвідчутніше Перша світова війна вдарила по Сумах через мобілізаційні хвилі. Російська імперія розпочала бойові дії з величезною армією, проте вже перші місяці на фронті показали, що людських ресурсів знадобиться значно більше. У липні 1914 року було оголошено загальну мобілізацію, яка охопила запасників першого і другого розрядів та частину державного ополчення.
До армії масово призивали чоловіків працездатного віку, а з затягуванням бойових дій мобілізація охоплювала все старші покоління. У 1915 році призов став ще масштабнішим: уряд провів кілька додаткових наборів новобранців.
Для міста та місцевих підприємств (зокрема, цукрових заводів конгломерату Харитоненка та машинобудівних майстерень) це означало серйозну кризу:
- кадровий голод: кваліфіковані робітники, ремісники та селяни масово залишали робочі місця та вирушали на збірні пункти;
- зміна демографічного балансу: за верстатами, у кустарних майстернях та на залізниці чоловіків змушені були замінювати жінки, підлітки та літні люди;
- зростання соціального навантаження: родини мобілізованих фронтовиків залишилися без годувальників, тому Сумському міському управлінню довелося терміново шукати кошти на виплату допомоги та організацію благодійних їдалень.
Точну кількість призваних саме із Сум за всі роки Першої світової війни без глибокого архівного підрахунку встановити важко. Проте наслідки процесу були очевидними: гостра нестача робочих рук, занепад приватних господарств та колосальне навантаження на тих, хто залишився в тилу.
Військові шпиталі та благодійність у Сумах (1914–1917 роки)
Ехо фронту Першої світової війни докотилося до Сум разом із першими ешелонами поранених. Місто швидко трансформувалося у великий евакуаційний та медичний хаб, де військовослужбовців лікували, доглядали та повертали до життя.
Масштаби медичної допомоги вражали: вже у вересні 1914 року невідкладну медичну допомогу в Сумах отримували до 1200 поранених військовослужбовців.115 ліжок у місцевих лазаретах було екстрено облаштовано та утримувалося виключно коштом міського бюджету.
Решту місць розгортали у приміщеннях навчальних закладів та приватних будинках меценатів (зокрема родини Харитоненків). Поява військових шпиталів сформувала нову міську реальність: місцеві лікарі, фельдшери та сестри милосердя працювали з важкими наслідками бойових дій у цілодобовому режимі. Окрім розгортання шпиталів, у Сумах розпочався потужний благодійний рух.
Сум’яни активно збирали кошти для допомоги фронту, підтримували родини мобілізованих та опікувалися тисячами біженців. Особливу увагу приділяли моральному стану поранених: для солдатів у лазаретах організовували культурні заходи, благодійні виставки та концерти, намагаючись бодай на деякий час повернути їх до мирного життя.
Водночас тилова роль Сумщини мала й інший вимір. На території Сумського повіту перебували військовополонені Центральних держав (переважно австро-угорської армії). Через гостру нестачу чоловічих рук у тилу, полонених активно залучали до роботи на цукрових заводах та промислових підприємствах або до доброустрою міста чи до громадських робіт.
Відтак хоч місто не бачило окопів під своїми стінами та не чуло гуркоту канонади, але війна щодня панувала на сумських вулицях — у переповнених шпиталях, на залізничному вокзалі, у довгих чергах за дефіцитними продуктами та в кожній родині, що чекала звістки з передової.
Суми та Сумщина під час Першої світової війни: наслідки для міста
Отже, хоч Перша світова війна не зробила Суми фронтовим містом, вона зробила їх містом війни. Вона забрала чоловіків на фронт, змінила роботу підприємств, вдарила по цінах і постачанню, привела до міста поранених та біженців. Водночас сум’яни допомагали військовим, облаштовували шпиталі, збирали кошти та підтримували тих, хто опинився в біді.
Мабуть, у цьому і полягає головний урок історії Сум у 1914–1918 роках. Чим довше затягувався конфлікт, тим сильнішою ставала криза. Зрештою, у 1917 році революційні події остаточно зруйнували старий імперський порядок, а 1918 рік приніс Сумам нові військово-політичні потрясіння та зміну прапорів, але це вже зовсім інша історія.