Сьогодні ім’я отамана Луки Клітки майже невідоме пересічним громадянам, а от у 20-30-х роках минулого сторіччя про нього гула вся Роменщина, Лубенщини чи Прилуччина. Про цього зухвалого відчайдуха складали легенди, а про його відвагу знали далеко за межами Сумщини. Більше на sumy-yes.com.ua.
Повстанський дух
Лука Михайлович Клітка народився в селі Яхники Лохвицького району Полтавщини. Ще під час революції 1917–1921 років він став активним учасником українського визвольного руху і всіляко підтримував УНР. На початку 30-их років Лука почав підписуватися як «Клітка-петлюрівець».
У 1920 році він був у повстанському загоні отамана Гонти на Полтавщині. Згодом отаман розпускає загін, а Лука приєднується до повстанського загону Кирила Вовка та братів на Лубенщині, яких розстріляли. Проте Клітка вирішив і далі продовжувати справу попередників. Найбільш активні повстанці орудували аж до 1925-х років, проте більшість було схоплено і страчено.
Луку ж засудили до 10-річного ув’язнення у концтаборах. Проте до місця призначення він не доїхав – втік по дорозі з двома побратимами. Клітка не здається – здійснює напади на владні структури, захоплює майно та коней на Роменщині. То ж не дивно, що скоро його знов схопили і дали вісім років у в’язниці, а за деякими даними засудили до розстрілу. І знову вдала втеча із Роменського ДОПРу. Тепер уже Лука організовує власний збройний загін повстанців і здійснює напади на владні установи.
На повстанців було оголошено справжнє полювання. В жовтні 1928 року Клітку таки затримала міліція. Слідство тривало майже рік, потім – суд у Романах. Але Клітка примудрився втекти під час перерви судового засідання – серед білого дня і в центрі міста.
Лука Клітка покинув Батьківщину. Зробив документи, на прізвище Федоренка, переховувався на Кавказі, потім – у Вологді. Але на початку 1930-х років повернувся до Роменської округи, аби започаткувати власну масштабну підпільну організацію.
Нескорений борець
Обширне підпілля охоплювало всю Роменську округу та сусідні Прилуцький та Сумський округи. Відчайдухи розпочали підготовку до збройного повстання. До загону Луки входили розкуркулені селяни та колишні побратими.
У березні 1930 року загоном було здійснено кілька нападів на сільради та колгоспи, районну міліцію. Крім активних дій, група розбудовувала розгалужену підпільну мережу в районах свого оперування на Сумщині.
На зібраннях із однодумцями Клітка казав, що боротьба повинна вестись за вільну Україну. В основу його програми був покладений IV Універсал УНР. То ж Лука готує масштабне повстання. В основі – одночасні виступи у різних райцентрах, від яких повстанці рухались би до центру – Ромен, потім – до Сум та Конотопу.
Але не так сталося, як гадалося. Наприкінці червня частина повстанської мережі була викрита каральними органами. Повстанці знайшли серед своїх «щура», а Клітка, як розповідають, особисто задушив зрадника. Клітка здійснює кілька невдалих нападів заради звільнення побратимів з під арешту міліціянтів. Самого Луку та його найближчих поплічників чекістам заарештувати не вдалося.
Попри всі негаразди, підпільна мережа на сході Роменщини працювала, підпільники розробляли плани збройного повстання. Восени 1930 року після збройного виступу на хуторі Жовтоніжки плани активістів були розкриті. Починаються локальні хаотичні повстання, а після них – арешти. Так всупереч планам підпільної організації довелося відмовитись від більш масштабного повстання.
Після того, як підпільні організації «накрили», сліди отамана Клітки загубилися. Можливо, він поліг у боротьбі із режимом, адже доля не раз рятувала його від розправи, але і її прихильність має свої межі.