Михайла Ковенка із Сумщини пам’ятають як патріота рідної землі, який прославився під час буремних подій Української революції. В ті роки він був активним діячем Центральної ради, організатором та отаманом Вільного козацтва у Києві. Більше на sumy-yes.com.ua.
Коротка біографія
Михайло Микитович Ковенко народився у 1888 році у м. Білопілля Сумського повіту Харківської губернії (нині це – Сумська область) у родині простого селянина Микити Спиридонова Гавенка та його дружини Олени Єрмолаєвої. Багато родичів майбутнього політика проживало саме на Краснопільщині та у с. Грязному.
Початкову освіту Михайло здобув у двокласному училищі в Люботині, де блискуче навчався з 1897 року. У 1907 році талановитий хлопець був відправлений до Німеччини продовжувати навчання. Згідно з документами, в листопаді 1910 роки Михайло записаний як вихованець технікуму в Альтенберзі.
Наприкінці 1910 року М. Ковенко закінчив механічне відділення Королівського Політехнічного інституту у м. Драмштад і отримав фах «металообробні верстати» та ступінь інженера механіка.
Після навчання Михайло Ковенко потрапляє до війська і служить у першому Кавказькому залізничному батальйоні. Під час військової служби Михайла помічають, як талановитого інженера. Ймовірно, його робота була дуже корисною, про що свідчить знайдений документ, де просять залишити у батальйоні солдата Ковенка.
З 1914 року по 1916 рік Михайло працює інженером в різних місцях і на різних посадах і активно цікавиться політикою. Поділяючи погляди робітників, стає членом Української соціал-демократичної партії, а у 1917 році вступає до Центральної Ради, як представник цієї політичної сили.
У вересні 1917 року Михайло Ковенко стає на пост директора Виборчого бюро у Генеральному секретаріаті внутрішніх справ. Ця установа займалася виборами до органів виконавчої влади в Росії, як сучасна Центральна виборча комісія. Перебуваючи на цій посаді, М. Ковенко намагався налагодити стосунки із представниками тимчасового уряду в Україні та заснувати періодичні видання. Та вже наприкінці грудня 1917 року склад Виборчого бюро змінився і Михайла Микитовича відрядили на роботу у Вільне Козацтво, щоб провести навчання з охорони виборчого процесу.
Вільне Козацтво та Особливий комендант Києва
У Вільному Козацтві М. Ковенко став організовувати загони народної самооборони від численних угрупувань вояк російської армії, які тікали з війни через українські села. Вільні козаки стали дуже потрібними після військової агресії Раднаркому проти Української Народної Республіки.
Історики відмічають велику роль М. Ковенка у створенні загонів Вільного Козацтва у Києві, адже саме столиця найбільше потерпала від більшовиків. Козацькі загони, що були сформовані Михайлом Микитовичем, зіграли вирішальну роль в антиурядовому повстанні робітників заводу «Арсенал», що відбулося в січні 1918 року. В цей нелегкий час М. Ковенка призначили Особливим комендантом Києва. У відчайдушних боях проти більшовиків угрупування вільних козаків пліч-о-пліч з загонами Січових Стрільців та загонами Петлюри змогли подолати заколот.
На початку лютого загони вільних козаків разом з офіцерами Петлюри та січовими стрільцями провели зачистку вулиць Києва від повстанців, завод «Арсенал» здався. Але на Київ почали стрімкий наступ загони червоних карателів Муравйова. За допомогою загонів Січових Стрільців та вільних козаків склад Центральної Ради зміг покинути столицю.
Після того, як Центральна Рада домовилася з Німеччиною та Австро-Угорщиною про допомогу і розпочала військові дії проти більшовиків, перед частинами військ союзників йшли загони вільних козаків.
У 1918 році загони Вільного Козацтва були розформовані за розпорядженням міністра Жуковського.
Михайло Ковенко з 1920 році жив в еміграції. Відомостей про його життя за кордоном України, на жаль, не має.