Невеличке містечко Тростянець на Сумщині було окуповане російською армією майже одразу після повномасштабного вторгнення у 2022 році. У Тростянці та у Боромлі, що знаходиться поруч, росіяни перебували протягом місяця – тут розміщувалися штаби російських військових, а саме, кантемирівської дивізії. Більше на sumy-yes.com.ua.
Місяць опору
Перше, що зробили росіяни, прийшовши у Тростянець – це знищили всі «швидкі» та розстріляли міську лікарню просто заради розваги. Для містян це особливий біль, оскільки за рік до того в лікарні зробили ремонт та завезли медичну техніку.
Місяць в окупації для мешканців Тростянця був жахливий: людей тримали у підвалах, не було електрики та зв’язку, багатьом пощастило виїхати. Росіяни грабували будинки, влаштовували допити та катування людей. Людям у важкі часи допомагав підприємець Мирослав Шило – він випікав хліб та роздавав його безоплатно.
Не припиняли боротьбу місцеві партизани – сміливці виявляли позиції ворога та передавали координати, проводили бої з розвідкою ворога та надавали будь-яку допомогу у просуванні 93 ОМБр «Холодний яр».
Наступ ЗСУ
Наступ Збройних Сил України на Тростянець почався приблизно 10 березня. Підрозділи ЗСУ закріпилися у селі Артемо-Растівка та у південному передмісті Тростянця – Смородине. Але, як зазначає комбат 93-ї ОМБр Олександр Сліпко в одному з інтерв’ю, росіяни не збиралися тікати із захоплених територій, а готувалися утримати захоплені місця. У Тростянці та Боромлі була організована оборона, російські війська тут вели підготовку до наступу. В той день, коли ворожі війська тікали з Тростянця, відбувалися бойові зіткнення на його околицях з західного, східного та південно-східного боків.
Найжорстокіші бої почалися 21 березня. З цього дня росіяни почали тікати з міста, не зважаючи на значну перевагу в техніці та особовому складі.
Диверсійна група активно проводила розвідувальні дії, виявляла позиції ворога та передавала координати артилерії. За словами Сергія Панічева, який тоді був учасником диверсійної групи, диверсанти мали прямий контакт із командуванням артилерії, воїни ЗСУ з високою точністю відпрацьовували за наданими координатами. Після 20 березня стало ясно, що 93 бригада почне наступ, і тоді диверсійна група пішла назустріч штурмовикам.
Робота відбувалася чітко та злагоджено: спочатку диверсійна група перевіряла населений пункт, потім заходили розвідники та піхота. Після закінчення бою проводили зачистку, виявляли колаборантів та передавали їх правоохоронним органам. Таку роботу могли проводити лише ті, хто добре знав місцевість та села навколо.
Добре допомагали лісівники, адже вони добре орієнтуються в місцевості. Щоб ворог не зміг вийти на військових та диверсантів, вони часто змінювали номери телефонів та операторів мобільного зв’язку, призначали зустрічі у певних місцях.
Якось, розповідає Сергій Панічев, диверсанти помітили, що колона російської техніки пішла дорогами через поля, що відома тільки місцевим. Стало зрозуміло, що ворогам хтось допомагає. Вже після звільнення СБУ виявили цього колаборанта і зразу забрали. Зіткнення з диверсантами сильно розлютили росіян.
Наслідки окупації
Тростянець та його околиці були окуповані цілий місяць. Згідно з виявленими порушеннями законів воєнного часу, що мали місце під час окупації та обстрілів Тростянецької громади, розпочато більш як 100 кримінальних проваджень. За приблизними підрахунками, за цей час вбито 49 мирних мешканців, троє із них – закатовані. Серед загиблих – двоє підлітків 13 та 14 років. Деякі мешканці розшукуються.
За місяць окупації в Тростянці пошкоджено 800 житлових будинків та повністю зруйновані 5 багатоповерхівок. Також зазнали значної руйнації приміщення міської лікарні, привокзальна площа, Краснотростянецька лісодослідна станція та декілька історичних споруд. Загальна сума збитків, що надані громаді, за підрахунками експертів складає більш як 100 мільйонів доларів США.