Вважається, що Суми заснував Герасим Кондратьєв — козацький полковник та дуже впливова, як на ті часи, людина. Колись це була північно-східна околиця європейської цивілізації, за якою починалось Дике поле. Зрештою, як виявилось, навіть у XXI столітті нічого не змінилось. Сьогодні, як ніколи  відчувається нецивілізований вплив з-за східного кордону, від якого страждали ще наші пращури. Про засновника міста над Пслом читайте на sumy-yes.com.ua.

Полковник Кондратьєв

Кондратьєв Герасим Кіндратович, уродженець містечка Ставище, що на Київщині. Його рік народження невідомий. Він був одним з найбагатших поміщиків Слобідської України. Саме він очолив та став отаманом переселенців Білоцерківського полку на Слобожанщину у 1655 році. Заснувавши на річці Сумка однойменне місто він став полковником Сумського слобідського полку. У 1658 році Герасим Кондратьєв заснував під Сумами чоловічий Успенський монастир, а у 1687 році жіночий Іоанно-Предтечинський монастир. Збудував у місті декілька дерев’яних церков. 

Окрім того, що Герасим Кондратьєв брав участь у битвах під керівництвом гетьманів Виговського та Брюховецького, він був одним з претендентів на гетьманську булаву у 1669 році. Без особистості Герасима Кондратьєва не можливо уявити життя Слобожанщини у другій половині XVII століття. 

Сумська фортеця

Він в скромний спосіб життя, дбав про ввірений йому полк, його добробут, розвиток економіки, освіту в краї, захист його від ворогів. За короткий час Суми стали надійною фортецею (стіна навколо поселення мала 3486 сажнів, у них було 27 бант, 12 гранат, посад оперізувався ровом на 3500 сажнів). В Сумах зводиться перший дерев’яний храм, згодом Герасим починає будувати (а його син Андрій завершує)  кам’яний Воскресенський храм, який, переживши століття, і нині є окрасою міста. На території полку за короткий час запрацювало 160 млинів, розвивалися землеробство і скотарство, інші ремесла. 

Відзначився Герасим Кондратьєв і як полководець. Він брав участь у боях проти турків під час так званих Чернігівських походів до Азова тощо. Засновник Сум, тобто території, яку нині географічно називають Сумщиною, Кондратьєв став ще й засновником власного роду, з якого вийшли козацькі полковники, господарі, військові та освітні діячі.

Легенда про сестру

Герасим Кондратьєв помер у 1701 році, як свідчать перекази, на власній пасіці в Новій Слободі (Хотіні). Існує багато хибних припущень щодо ймовірного місця його поховання: раніше дехто зі старожилів навіть вказав на напівзруйнований цегляний склеп, розташований на Петропавлівському кладовищі Сум, яке утворилося значно пізніше. З достатньою впевненістю можна твердити, що його було поховано в мурованому Свято-Воскресенському храмі, закладеному коштами родини Кондратьєвих у 1696 році і остаточно закінченому в 1702 році Андрієм Герасимовичем. Склеп був зруйнований місцевим священником у 50-х роках ХVІІІ століття.

Про особисте життя Герасима Кондратьєва відомо, що він був двічі одруженим. Про другу дружину Катерину Юр’євську є згадка від 1694 року. Вірогідно відомо про чотирьох його синів: старшого Івана, другого Григорія, третього Андрія і четвертого Романа. Усі вони були помічниками батька в улаштуванні нових поселень та оборони України від ворогів.

Неможливо обминути ще одну цікаву загадку. У Герасима Кондратьєва була сестра, яка проти волі брата стала розбійницею, керувала ватагою розбишак, впливала на напади на проїжджих купців, московських людей. Як зазначає Ф.Гумілевський, Герасим двічі говорив з сестрою, намагався на розум наставити, та коли переконався, що умовляння марні — піймав її на гарячому і посадив до кам’яного мішка, тобто замурував її навіки у стіні.