Революційні події, які розпочалися в Росії в лютому 1917 року і закінчилися поваленням самодержавства, суттєво плинули на Україну. У березні того ж року розпочалася Українська революція. Щойно з’явившись, Центральна Рада запропонувала створити на місцях нові органи влади, в тому числі й на Сумщині. Про хід Української революції у Сумському повіті Харківської губернії читайте на sumy-yes.com.ua.

Центральна Рада

Це був час небувалого національного піднесення. В ньому активну участь брали представники місцевої інтелігенції, селянства та інші прошарки суспільства. Водночас завдячуючи патріотам розпочалася українізація армії. Показово, що спеціальних директив від Центральної ради ще не було, однак, в армії було багато патріотів, які не чекали спеціальних вказівок, а діяли за покликом серця.

В той самий час, коли загострилась боротьба за владу в росії, більшовики заслали в Україну агітаторів, які принесли анархічні настрої в і без того неспокійні села на Слобожанщині. Прибуваючи до сіл у солдатській формі та зі всілякою зброєю, ці, особливо нахабні особи, починали організовувати військово-революційні комітети.

Але щодо політичних “уподобань” мешканців, то слід зазначити, що свого часу місцева влада в Сумах та інших районах Слобожанщини підтримала київських представників влади. У листопаді 1917 року на зборах Міської думи за наявності тридцяти восьми гласних було обрано представників від Сум на Установчі збори України. Крім того, на засіданні Сумського повітового земського зібрання на позачерговій сесії 28 листопада визнали Центральну Раду України. Аналогічну підтримку виказало й селянство.

Категоричний ультиматум

4 грудня 1917 року Російський Народний Комітет висунув Україні категоричний ультиматум. Були озвучені нереальні претензії. Ленінський режим шукав привід для початку воєнного вторгнення, щоб повернути Українську Народну Республіку під свій вплив. Всі намагання розвалити Центральну Раду зсередини провалилися. Підтримання порядку в таких умовах вимагало прискіпливої уваги, особливо у Сумах. Річ у тому, що працювало залізничне з’єднання з Харковом, а там у грудні 1917 більшовиками було проголошено радянську владу й створено маріонетковий уряд. Це одразу зробило Суми прифронтовою базою, що вимагало особливої пильності. Якби геополітична ситуація не змінилася, хтозна, що сталося б на нашій території. Та після того, як був підписаний мирний договір Німеччини з УНР у Бресті, було розпочато загальний наступ німецьких, українських та австрійських військ. Розгубленість серед більшовицького війська зростала. На кінець березня більшовиків було вигнано з Роменського, Конотопського, Кролевецького, Глухівського, частково Путивльського, Сумського й Лебединського повітів. У квітні звільнено Путивль і Ворожбу, а також Суми й Охтирку.

Влада Директорії

Тоді ж у квітні 1918 року було здійснено державний переворот, в результаті якого гетьманом України оголошено Павла Скоропадського. Все це відбулося за підтримки німецьких військ. З’їзд землевласників оголосив про встановлення його влади. Але вже в грудні влада перейшла до Директорії. Ці зміни влади відбувалось на фоні нового наступу більшовицької армії на Сумщині та вторгнення Російської Федерації. Спочатку агресор широко використовував війська, що формально не належали до Червоної армії. Коли українська сторона запитувала про їхню приналежність, Російський народний комісаріат відповідав, що ці війська не мають до них жодного відношення. Саме таким був моральний аспект тієї війни. А коли Німеччина відступила, то більшовицька Росія здійснила відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Тобто, почалась друга окупація України. Війська УНР відступили після кровопролитних боїв, і будь-яка надія на створення вільної та незалежної української держави була зруйнована.