Хто очолював Суми раніше? Як жили містяни і як вплинула політика того чи іншого мера на їх життя? Ретроспектива охопить міських голів до і після прийняття Дня Незалежності України. Суми Yes розкажуть більше про біографію мерів та про їх внесок в розвиток міста.
Соболевський Віктор Юрійович
Міський голова, якого було обрано в травні 1990 року, виконував обов’язки по січень 1991 року. Про мера відомо небагато. Він народився в 1948 році, отримав вищу освіту.
В графі партійності зазначено, що він був членом Народної аграрної партії України. Після складання повноважень був генеральним директором Сумського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України». Після складання повноважень проживав у Сумах.
Усенко Микола Петрович
Він увійшов в історію як перший голова міської ради Сум незалежної України, виконував обов’язки з 1992 по 1994 рік. Народився в Сумах в 1956 році, отримав освіту в Сумському обласному автонавчальному комбінаті. Працював водієм Сумської фабрики, яка спеціалізувалася на ремонті та виготовленні меблів. З 1973 року працював столяром на Сумському заводі електронних мікроскопів.
В 1978 році Микола Усенко закінчив Кременчуцьке льотне училище цивільної авіації, згодом навіть працював пілотом вертольоту.
Перед обранням на посаду міського голови Сум в біографії Миколи Усенка зазначені такі місця роботи, як ПТУ №6, Сумський облдорбуд, управління водопровідно-каналізаційним господарством. Перед виконанням обов’язків мера Сум, чоловік був директором підприємства «Пірс» в рідному місті.
Андронов Олександр Миколайович
Це міський голова з 1994 по 2003 рік. На сайті Сумської міської ради додана біографія діяча. Відомо, що він народився в 1949 році в Білгородській області. Закінчивши школу, юнак вступив до Українського заочного політехнічного інституту. Першою роботою Олександра Андронова стала посада інженера Харківського турбинного заводу ім. С. М. Кірова.
З його біографії відомо про проходження служби в Збройних Силах СРСР (з 1972 по 1973 рік). Далі було багато робіт, навіть закордонні відрядження до Німеччини, аж поки чоловік знову не повернувся до Сум. В місті він очолив Сумське підприємство теплових мереж.
В 1993 році отримав другу освіту в Харківському інженерно-педагогічному інституті. В липні 1994 року його кандидатуру підтримали на посаду голови Сумської міської ради народних депутатів.
Після закінчення першого терміну, в 1998 році його вдруге обрали міським головою Сум. Чим запам’ятався Олександр Андронов? Ось декілька досягнень, успіхів, яких вдалося досягти під його керуванням:
- зведення житлових масивів, було створено фонд будівництва житла для молодих сімей;
- велика увага приділялась благоустрою території, ремонту доріг в Сумах, житлово-комунальному господарству, газо- і водопостачанню.
До особистих успіхів колишнього міського голови Сум варто додати орден «За заслуги», звання «Заслуженого енергетика України», а в 2009 році Сумська міська рада присвоїла політику звання «Почесного громадянина міста Суми».
Омельченко Володимир Павлович
Це міський голова Сум з 2003 по 2005 роки. Він багато років був помічником Володимира Щербаня, а навесні 2003 року зайняв пост міського голови. Запам’ятався нереалістичними обіцянками, а також словесними пасажами. Максимально уникав преси.
Цікаво, що Суми стали першим містом України, яке втратило мера за рішенням міської ради. Це було дійсно важке рішення і складна відставка. Голосування проводилося таємно, під час якого колишні прихильники по одному почали голосувати за відставку Омельченка. Таким чином, вдалося зібрати необхідні 50 голосів. Таке рішення було прийнято через неналежне виконання Володимиром Омельченком своїх обов’язків. В грудні 2005 року Омельченко на прес-конференції заявив про готовність покинути пост міського голови Сум.
Громадськість зацікавив той факт, що в 2008 році колишнього мера Сум засудили на три роки позбавлення свободи з умовним терміном на один рік. Рішення озвучили в Сумському районному суді, стаття «Вимагання шляхом загроз вбивства». Суд призначив мінімальне покарання через відсутність обтяжливих обставин, а також враховуючи стан здоров’я Омельченка.
Мінаєв Геннадій Михайлович
Політик зайняв посаду міського голови в 2006 році, був на посаді до 2014 року. Чоловік народився в Білгородській області, а після закінчення школи вступив в Політехнічний інститут у Харкові. Два роки служив в радянській армії. Згодом працював у Сумському машинобудівному науково-виробничому об’єднання, далі програмістом, директором. Починав з малого, поступово займавши керівні посади.
В 2006 році його кандидатуру вперше підтримали на посаду міського голови Сум, в 2010 році — вдруге був переобраний. В 2014 році за власним бажанням подав заяву про звільнення. Попри всі переконання більше не повертатися в політику, вже в 2015 році разом з партією «Вільні демократи» знову балотувався в Сумську міську раду, проте невдало.
Мінаєв і скандали
Саме так запам’ятався Геннадій Мінаєв сумчанам, адже за вісім років перебування при владі було дійсно чимало гучних скандалів:
- неоднозначна підтримка то однієї, то іншої політичної сили. Після початку Євромайдану теж намагався (невдало) зберегти нейтралітет;
- в 2006 році Мінаєв йшов на вибори в якості альтернативи від «Партії регіонів»;
- гучним скандалом запам’яталися вибори 2010 року, коли політик звинуватив представників «Батьківщина» в спробі фальсифікації результатів;
- його фрази стали крилатими, а в 2022 році українці почали знімати тік-токи з фразою Мінаєва: «підпис здесь і підпис здесь»;
- закликав молодь покидати Україну через відсутність в країні перспектив та майбутнього.
Прощання з міським головою Мінаєвим було також епічним — його закидали яйцями.
Олександр Лисенко
Ще в 2006 році «володар сумських маршрутів» після народження донечки приєднався до політичної сили Юлії Тимошенко. Після невдалих спроб балотування, він все ж потрапив до Верховної Ради в якості помічника Олександра Турчинова. В 2010 році керував міським штабом Юлії Тимошенко.
Запам’ятався Олександр Лисенко як один з лідерів Євромайдану. Міського голову вже в травні 2014 року обрали на перший термін. Вдруге він зайняв пост мера Сум в 2020 році.
Цікаво, що ще в 2013 році його характеризували як прогульника засідань. Він був депутатом від «Батьківщини», за даними «ПолітХаб» політик пропустив 4 з 6 засідань.
Варто додати, що за час, коли при владі перебував Олександр Лисенко бюджет обласного центру виріс в 5 разів, відчутних змін зазнали і самі Суми.
Лисенко і війна
Яким би не було відношення сумчан до Олександра Лисенка, проте після початку повномасштабного вторгнення він показав силу і сміливість. За його заслуги отримав Орден Мужності від Володимира Зеленського. Міський голова Сум після цього розповідав, що щиро переконаний — це нагорода не його, а кожного сумчанина, хто захищає та допомагає місту і його жителям.
Тож такою є коротка ретроспектива міських голів Сум, починаючи з 1990 року. Хтось запам’ятався сумлінним виконанням обов’язків, а хтось – скандалами, та попри все це кожний політик увійшов в історію Сум.
