Перші дні війни для всієї України стали тяжким ударом. Сумщина одна з перших прийняла удар російського ворога. Згодом після страху та розпачу, з’явилася сила, впевненість, переосмислення цінностей. Пригадати, як це було, допоможуть Суми Yes.
Перші дні війни на Сумщині
В місті та області панував страх, чимало містян виїжджало, інші облаштовували укриття вдома чи приходили до найближчих бомбосховищ. Активізувалися волонтери, які збирали пляшки з тканиною для виготовлення коктейлів Молотова. Люди потребували ліків, а тероборона — провізії, волонтери якраз взяли на себе ці складні завдання.
Чимало галасу було стосовно того, де ж вище керівництво міста? Містяни були занепокоєні м’яко кажучи тим, що російські танки перетнули кордон.
Виявилося, що це була тактика «території в обмін на час», яку досить добре описало видання Texty.org.ua та особисто взяло інтерв’ю в мужніх бійців тероборони.
Російські війська на території Сумської області
Про це стало відомо в інформаційному полі 24 лютого о 9:00. В районі Білопільського шосе точився бій, окупанти наступали з декількох напрямків. «Рускіє» заспокоювали містян, переконуючи, що вже все буде добре. Можливо, вони дійсно думали, що їх зустрінуть, як героїв.
О 15:10 місто та жителі області знали, що російська техніка перетнула Сумщину. Форпостом міста в ті часи став Кадетський корпус, який витримав декілька штурмів. Саме в тому районі точилися найбільш запеклі бої. Сумські захисники змогли розбити колону ворожих військ, які намагалися зайти з боку Курська. Вони не давали окупантам можливості отримати паливо чи продовольство.
Згодом навіть росіянам стало зрозуміло, що план «захопити Київ за три дні» провалився. Нічого краще, аніж блокування виїздів з міста, можливість евакуації цивільних чи підвезення найнеобхіднішого — ліків та продовольства, «друга армія світу» не вигадала. Сумщину почали обстрілювати з «Градів», іншої важкої техніки, але місто встояло завдяки сміливості всіх тих, хто приєднався до територіальної оборони та ЗСУ.
Величезні черги біля військкоматів
Вже зранку 24 лютого до військкоматів почали приходити добровольці. Це були люди різного віку, професій та вмінь, їх об’єднувало одне — бажання захистити свою землю, рідних та вигнати геть війська окупантів. Сформувалася тероборона та добровольчі групи.
Бійці згадують, як їх намагалися відправити спочатку на медкомісію. Вже ввечері 24 лютого їм вдалося приєднатися до добровольчого формування.
Добровольці помітили відсутність поліції в місті в перші дні повномасштабного вторгнення ворога, фактично ці функції вони в той час взяли на себе. Поліцейські в свою чергу уникали коментарів.
Хаос
В одному з інтерв’ю старший лейтенант поліції і інспектор роботи «ТОР» Максим Рибальченко розповів про отримання злочинного наказу (від Олексія Калюжного) про евакуацію поліцейських з міста 24 лютого 2022 року. Інша версія за словами Сергія Чижа полягала в необхідності убезпечити секретні матеріали.
З прикордонниками ситуація була схожою, тож коли база в Михайлівці залишилася порожньою, тероборона винесла звідти все те, що могло б знадобитися для захисту: спальні мішки, каримати, тощо.
Зброя і спротив
Коли містяни зрозуміли, що сподіватися потрібно лише на себе, тоді почали організовувати спротив. Потрібна була зброя, тоді добровольці могли отримати її, прийшовши з документами (ті, хто був у раніше складених списках). З 25 лютого 2022 року процес пішов, вже з 26 лютого сумчани зайнялись створенням блокпостів та обороною міста.
Бійці пригадують, як вже 27-28 лютого комунікація між підрозділами та населенням почала налагоджуватися, в інформаційному просторі повернулися представники влади. Їх коментарі одностайні — ніхто нікуди не виїжджав, всі працювали задля спільної перемоги.
Бійці не звинувачують посадовців, силовиків, ні. В перші дні війни кожний відчув стрес і страх за своє життя, кожний проявив себе по-своєму, але важливим є результат — війська окупантів було вигнано з рідної землі.