Як повідомляє офіційний сайт СМР першим міським головою Сум був Дмитро Суханов, який був купцем І гільдії, а також став почесним громадянином міста над Пслом. Він опікувався Сумами з 1858 до 1871 роки. Про те, як Дмитро Суханов став мером нашого міста, що робив хорошого та корисного, та чому сум’яни дотепер пам’ятають і поважають цю людину читайте на sumy-yes.com.ua.

Міська бібліотека

Дмитро Суханов народився у жовтні 1825 року в місті Обоянь на Курщині. Переїхавши до Сум у 50-х роках, у жовтні 1851 року одружується з Марією Смирновою, яка була дочкою купця. Через кілька років вони всиновили племінника Миколу, який згодом стане продовжувачем справи батька. Суханов був партнером Івана Харитоненка. Вони спільно кілька років торгували, але в середині 1850-х років їхні шляхи розійшлися: Харитоненко взявся за цукровий бізнес, а Суханову залишилось продовжувати займатися бакалійною справою. Попри поділ “сфер впливу”, партнери залишилися друзями. Купець-меценат жертвує 25 тис. рублів дитячому будинку Харитоненка. А ще 10 тис. рублів на Сумську міську богодільню.

У 1860 році була відкрита Сумська міська бібліотека, фінансування якої взяли на себе міські можновладці на чолі з Сухановим. Слід зазначити, що відвідували бібліотеку всі без винятку мешканці Сум. 

Непоказна благодійність

Ще до Харитоненка, саме Дмитром Сухановим було відкрито дитячий Парафіївський притулок, який проіснував до 1907 року. Після смерті Дмитра Івановича він перейшов до його племінника Миколи. Його благодійність не була показною, але він багато зробив для нашого міста.

Також коштом Дмитра Суханова було відремонтовано міську пожежну частину на розі вулиць Петропавлівської та Думської (нині вулиця Академічна).

На схилі життя, Дмитро Суханов бере на себе фінансування реставрації величної будівлі в центрі Сум – Спасо-Преображенського собору. Будували його замалим не десять років, з 1882 по 1892 рік. Особливо вразили, в ті часи, скульптури чотирьох апостолів на дзвіниці та по зовнішньому периметру верхньої частини. На жаль, сам Дмитро Іванович не дочекався дня завершення будівництва. Він спочив у грудні 1890 року. Та згідно з заповітом, який залишив Дмитро Іванович, храм добудовував його племінник, Микола Суханов. Собор був освячений восени, в 1892 році.

В пам’ять про першого мера

У Спасо-Преображенському соборі, на відміну від інших, є третій вівтар, Його назвали на честь святого Димитрія Солунського, цей святий вважався покровителем Дмитра Суханова.

Дмитро Іванович купує маєток Кондратьєва в селі Низи, де будує цукроварню. Тут же було збудовано робітничу лікарню і створено своєрідну страхову касу. Завдячуючи цьому не тільки робітники, а і їхні сім’ї могли лікуватися тут. Вдячні парафіяни зберігають добру пам’ять і глибоку повагу до Дмитра Івановича. З лівого боку від входу до храму залишилися слова вдячності. А на Петропавлівському кладовищі міста Суми, поруч з Собором святого апостола Петра й апостола Павла, де поховали Дмитра Івановича, знаходиться бронзова фігура Христа. Нижче написані дати народження й смерті Дмитра Івановича й напис “Нехай спочиває з миром”. Поряд, на могилі де похований його племінник, Микола Олексійович, розташований бронзовий біблійний Христос з дітьми-підлітками на повний зріст. Є знак пам’яті й на стіні Спасо-Преображенського собору в Сумах. Тут встановлено пам’ятну дошку: “Храм цей відновлений в 1892 році на кошти потомственого почесного громадянина комерції радника і кавалера Димитрія Івановича Суханова. Вдячне міське товариство. 23 березня 1895 року”.